Назад до випуску

Текст статті - PDF

DOI: https://doi.org/10.17721/UCS.2021.2(9).04

УДК 316.77; 008

О. Д. Криволап, канд. культурології

Білоруський державний університет культури і мистецтв, 

вул. Рабкорівська, 17, м. Мінськ, 220007, Білорусь 

email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

МОЖЛИВОСТІ ТА ОБМЕЖЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЇ ДЛЯ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ СПАДЩИНИ

Присвячено відповідям на два запитання: що не так з перекладом культурології англійською мовою як культурних досліджень? І яким чином дискурс культурології може бути корисний в процесі декомунізації? Досліджено проблему конкретних культурних форм адаптації і використання термінології культурології. Мета цього тексту – показати концептуальні відмінності культурології від культурних досліджень, а також описати можливості дискурсу культу- рології для роботи з переосмислення радянського спадку. Культурологія з'явилася в західній академічній традиції, але великого поширення набула на пострадянському просторі. Пострадянська ситуація може вивчатися в межах пост- колоніального дискурсу. Дискурс культурології сприяє створенню певного бачення соціальної реальності. З одного боку, культурна ідентичність розглядається як нормативна вимога для задоволення певних соціокультурних по- треб, реалізації історичних ідеалів, перевірених століттями. Але, з іншого боку, культурна ідентичність трак- тується як нескінченний процес соціального формування і пошуку відповідей на нові запитання і соціальні виклики. Перший підхід більш характерний для культурології, а другий – для культурних досліджень.

Ключові слові: культурологія, декомунізація, переосмислення, культурні дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гройс Б. Gesamtkunstwerk Сталин / Б. Гройс. – М.: Ad Marginem, 2013. – 168 c.

2. Грыгаровіч Я. Д., Смолік А. І. Прыкладная культуралогія / Я. Д. Грыгаровіч, А. І. Смолік. – Мінск: Адукацыя і выхаванне, 2005. – 228 c.

3. Кондаков И.В. Российская культурология как феномен отечественной культуры [Електронний ресурс] // Культурологический журнал. – 2011. – No6 (4). – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/ article/n/rossiyskaya-kulturologiya-kak-fenomen-otechestvennoy-kultury/viewer

4. Лыч Л. Беларуская нацыянальная ідэя: тэарэтычны і практычны аспекты / Л. Лыч. – Мінск: [б. в.], 2010. 447 c.

5. Переверзев Е. В. Современный культурологический анализ дискурса / Е. В. Переверзев // Современный дискурс-анализ. – 2009. – No 1 (1). – C. 65–74.

6. Уайт Л. А. Избранное : Эволюция культуры / Л. А. Уайт. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2004. – 1064 c.

7. Уайт Л. А. Понятие культуры / Л. А. Уайт // Вопросы социальной теории. – 2009. – No 1 (3). – C. 95–124.

8. Шапинская Е. Н. Культурология после постмодернизма [Електронний ресурс]. / Е. Н. Шапинская // Культурологический журнал. – 2010. – No1 (1). – Режим доступу: http://cr-journal.ru/files/file/ 01_2011_11_59_31_1295513971.pdf

9. Laruelle M. The Discipline of Culturology: A New 'Ready-Made Thought' for Russia / M. Laruelle // Diogenes. – 2004. – No 4 (51). – C. 21–36.

10. Marcuse H. The aesthetic dimension: Toward a critique of Marxist aesthetics / H. Marcuse. – Boston: Beacon Press, 1978. – 88 c.

11. Ousmanova A. Crossing Borders, Shifting Paradigms: The Perspectives of American Studies / Cultural Studies in Eastern Europe / A. Ousmanova // American Studies International. – 2003. – No 1–2 (XLI). – C. 64–81.

12. Scherrer J. Kulturologie: Russland auf der Suche nach einer zivilisatorischen Identität / J. Scherrer. – Göttingen: Wallstein, 2003. – 188 c. 13. WhiteL.A.TheScienceofCulture:AStudyofManandCivilization

/ L. A. White. – New Providence, N.J: Grove Press, 1949. – 460 c.

© О. Д. Криволап2021