Випуск №1(6) 2020

Текст статті - PDF

DOI: https://doi.org/10.17721/UCS.2020.1(6).13

УДК 130.2

І. В. Живоглядова, канд. філос. наук, доц.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

вул. Володимирська, 60, м. Київ, 01033, Україна

ДОСЛІДНИЦЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ
КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ МІСТА

У статті в контексті формування культурного простору міста здійснюється аналіз спектра об'єктів та проблем, які можуть (і потребують) бути в якості предмета уваги експертної діяльності в сфері культури. Висновується, що в епоху "раціонального хаосу" одна з центральних проблем сучасної міської культури – проблема споживацької навігації. Мова йде про виробничі та інформаційні "активи" міського населення в якості творця і споживача. Культурний простір сучасного міста характеризує переважання еклектики, колажності. У ньому переплітаються численні інтереси і потреби різних груп населення. Вони є не завжди рівноправними в гетерогенному сучасному міському просторі, напружено співіснуючи. Культурологічна експертиза – інстанція, трансверсальна (пронизуюча) за своїм характером, яка, враховуючи культурні, дискурсивні, знаково-символічні та ін. відмінності, проходячи крізь товщу їхньої біполярності, партикулярності, знаходить експертне підґрунтя для їхнього конструктивного співіснування через взаємозбагачення і взаємодоповнення. Питання культурологічного експертного знання розглядається в контексті оптимізації використання культурного капіталу міста, зняття обмежень доступу до його ресурсів, створення інструментів протидії "бізнес-колонізації культури".

Зазначається, що дієвим механізмом креативізації одноманітного міського середовища стали сучасні візуальні практики. Дослідження ґрунтується на розумінні того, що взаємодія просторової композиції міста, її елементів, дизайн-форм, історично-архітектурного контексту не є лише потребою розвитку науково-теоретичного дискурсу. Планування міського простору, різноманітних елементів його ландшафту візуалізується в цілісне обличчя міста, яке, в свою чергу, є складовою картини світу мешканців міста. Якщо місто розглядати як складну багатофункціональну відкриту систему з цілою низкою проблем, які постійно осучасню- ються, то розв'язання цих проблем неможливе без отримання об'єктивної інформації, яка б надавала знання щодо ступеня врахуван- ня, під час будь-якого втручання в організацію міського предметно-просторового середовища, "людського фактора", того, наскільки ці зміни, відповідаючи на нові потреби і уявлення про комфортне життя нових мешканців міста, кардинально впливають на ціннісну якість цього життя, наскільки задіяні нові технології "працюють" не тільки на економічну ефективність, на створення сприятливих умов для ведення бізнесу, але й корелюють, в якості гармонійного елемента, з інтересами людського розвитку на довгострокову перспективу. В сучасних умовах розвитку суспільства культурологічна експертиза і є репрезентантом соціальної затребуваності культурологічного знання.

Ключові слова: культурологічна експертиза, культурний простір міста, сучасні візуальні практики, культурний капітал.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Гафарова Ю. Проект трансверсальной философии как разреше- ние дихотомии национального и универсального в общемировой фило- софской традиции / Ю. Гафарова. [Електронний ресурс]. ‒ Режим досту- пу: https://uchebnikfree.com/filosofiya-narodov-kniga/proekt-transversalnoy- filosofii-kak-27755.html

2. Доклад о человеческом развитии 2016. Человеческое развитие для всех и каждого. [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: http://hdr.undp.org/sites/default/files/HDR2016_RU_Overview_Web.pdf

3. Долгин А.Б. Экономика символического обмела / А. Б. Долгин. ‒ М.: Прагматика культуры, Институт экономики куль- туры, 2007. – 640 с.

4. Индекс развития человеческого потенциала. [Електронний ре- сурс]. ‒ Режим доступу: https://gtmarket.ru/ratings/human-development- index/human-development-index-info

5. Колесников А. Постмодерн и новое постметафизическое мышление: от трансмодернизма к трансверсальности / А. Колесников. [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: https://www.docme.su/doc/ 1509457/postmodern-i-novoe-postmetafizicheskoe-myshlenie-ot-transmo....

6. Корнилова К., Сарбитова И. Значимость индекса человеческо- го развития для макроэкономики / К. Корнилова, И. Сарбитова // Науч- ное сообщество студентов XXI столетия. Экономические науки: сб. ст. по мат. XLIII междунар. студ. науч.-практ. конф. No 6(43), 2016. [Елект- ронний ресурс]. ‒ Режим доступу: URL: https://sibac.info/ archive/economy/6(43).pdf

7. Михайлов С. Дизайн современного города: комплексная орга- низация предметно-пространственной среды: теоретико-методоло- гическая концепция. Автореферат докт. диссерт. 17.00.06. ‒ М., 2011 / С.Михайлов. [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: https://www.dissercat.com/content/dizain-sovremennogo-goroda- kompleksnaya-organizatsiya-predmetno-prostranstvennoi-sredy-teore

8. Сеннет Р. Падение публичного человека / Р. Сеннет. ‒ М.: Ло- гос, 2002. ‒ 424 с.

9. Стародубцева Л. В. Архітектура постмодернізму. Історія. Тео- рія. Практика / Л. В. Стародубцева ‒ К.: Спалах, 1998. ‒ 207 с.

10. Тараканова О. Зачем нужны публичные городские пространст- ва и какими они должны бать / О. Тараканова. [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: https://knife.media/public-spaces/

11. Фесенко Г. Естетика публічного простору міста в контексті фі- лософії суб'єкта творчості / Г. Фесенко. [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: http://www.apfs.in.ua/v10_2016/45.pdf

© І. В. Живоглядова 2020