Випуск №1(6) 2020

Текст статті - PDF

DOI: https://doi.org/10.17721/UCS.2020.1(6).14

УДК 82-2:101.2

Є. В. Миропольська, канд. філос. наук, доц.

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого,

вул. Ярославів Вал, 40, м. Київ, 01054, Україна 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ДРАМАТУРГІЧНІ ПОШУКИ НА ТЕРЕНАХ "ФІЛОСОФІЇ АБСУРДУ": ДОСВІД СУЧАСНОГО ОСМИСЛЕННЯ

У статті відтворено логіку розвитку "філософії абсурду" – терміна інтелектуальної традиції, пов'язаної з атри- бутивною характеристикою відносин людини з навколишнім світом. Висвітлено найпродуктивніші ідеї "філософії абсурду" – нон-конформізм, опір нав'язуванню чужих думок, бунт, свобода та ін. "Філософія абсурду" – це філософська концепція, що розглядає людину у контексті її неминучих стосунків зі світом, позбавленим смислу і ворожим людсь- кій індивідуальності, що породжує "абсурдну свідомість". Розкрито нюанси "філософії абсурду" в мистецьких прак- тиках XX – перших двох десятиліть XXI ст., зокрема в драматургії абсурду.

Здійснена спроба продемонструвати, що естетика театру абсурду пов'язана з життям людей, досвідом їхніх пе- реживань, з відчуттям, що абсолютно все безглузде та ірраціональне, що людина з самого народження перебуває в непоясненій і непояснюваній ситуації. Цей театр підпадає під ключові поняття постмодернізму – ризома, надреалізм, лабіринт, бунт проти авторитетів тощо.

Ключові слова: "філософія абсурду", естетика, мистецькі практики, драматургія абсурду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 

1. Асмус В. Ф. Избранные философские труды / В. Ф. Асмус. ‒ М.: МГУ, 1969. ‒ Т. 1. ‒ 412 с.

2. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / М. Бахтин. ‒ М.: Ис- кусство, 1979. ‒ 424 с.

3. Бергсон А. Два источника морали и религии / А. Бергсон. ‒ М.: Канон, 1994. – 384 с.

4. Всемирная энциклопедия. Философия. – М.: АСТ-Минск: Ха- рвест, 2001. – 1312 с.

5. Деррида Ж. Голос и феномен / Ж. Деррида – СПб.: Алетейя, 1999. – 208 с.

6. Ионеско Э. Ионеско / Э. Ионеско. – СПб.: Симпозиум, 1999. – 608 с.

7. Ионеско Э. Между жизнью и сновидением / Э. Ионеско. // Иностранная литература. – 1997. – No 10. – С. 117‒156.

8. Камю А. Вибрані твори в трьох томах / А. Камю – Харків: Фоліо, 1996‒1997. – Т. 3. – 623 с.

9. Каст Верена. Сизиф / Верена Каст. – М.: М. М. Москалец, 2017. – 160 с.

10. Ницше Ф. Сочинения в 2-х тт. / Ф. Ницше. – М.: Мысль, 1990. – Т. 2. – 829 с.

11. Новейший философский словарь. – Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1999. – 896 с.

12. Павич М. Пейзаж, нарисованный чаем / М. Павич – СПб.: Але- тейя, 1998. – 384 с.

13. Проскурникова Т.Б. Театр Франции. Судьбы и образы / Т. Проскурникова. – СПб.: Алетейя, 2002. – 472 с.

14. Театр парадокса. – М.: Искусство, 1991. – 300 с.

15. Театр. Пространство. Тело. Диалог. – Харьков: Гуманитарный центр, 2017. – 312 с.

16. Федосова Анна. О добрых и недобрых лицах, о любви и грани- цах / Анна Федосова. – М.-СПб: Добросвет, 2018. – 160 с.

17. Философия эпохи постмодернизма. – Минск: Красико-принт, 1996. – 208 с.

18. Ялом Эрвин. Экзистенциальная терапия / Эрвин Ялом. – М.: Независимая фирма "Класс". – 2015. – 480 с.

19. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс. – М.: Рес- публика, 1994. – 527 с.

20. Golomb, J. Camu's ideal of authentic life // Philosophy Today / J. Golomb. – Fall 1994. ‒ Volume 38, USA. Michigan. – P. 268‒277.

© Є. В. Миропольська 2020