Назад до випуску

Текст статті - PDF

DOI: https://doi.org/10.17721/UCS.2021.1(8).04

УДК 378.14

Є. В. Левченюк, канд. філос. наук, доц. 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 

вул. Володимирська, 60, м. Київ, 01033, Україна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ORCID 0000-0002-0361-6455

КУЛЬТУРА МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН У СТРУКТУРІ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ

Доведено, що культура міжнаціональних відносин постає безпосереднім діалогом між представниками різних наці- ональностей, що уможливлює існування і розвиток національної культури в умовах сучасного суспільства (масового, віртуального, глобального, інформаційного). Обґрунтовано, що головною умовою та наслідком взаємодії представ- ників різних національностей та етносів є визнання їхньої неповторності й унікальності та водночас повага і толе- рантне ставлення до їхньої культури, традицій, обрядів тощо. Водночас відбувається формування глобальної іден- тичності, тобто виникає усвідомлення потреби жити разом. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні того, що на сучасному етапі розвитку суспільство перебуває у стані докорінних, масштабних системних перетворень. Людство потребує навчання культурі міжнаціональних відносин, оскільки сучасні потоки міграцій змінюють культурну карти- ну по всьому світу, зокрема у США, країнах Західної Європи. Культура "старіючої" Європи суттєво трансформуєть- ся під натиском міграційних потоків, що утверджують власну культуру і релігію. Отже, початок ХХІ ст. характери- зується розвитком постглобалізації, яка одночасно утверджує глобальну і національну ідентичності. Людство ви- знає той факт, що політичні, економічні фактори є вторинними щодо культури і релігії, які є основними ідентифіка- торами націй та етносів. Саме культура акумулює в собі необхідну стійку сукупність символів, які як на індивідуаль- ному, так і на колективному рівні є визначальними ознаками етносів, націй, держав. Ті нації, держави, що здатні відпо- вісти на питання "Хто ми?", і є успішними та сильними на геополітичному рівні.

Ключові слова: культура, культура міжнаціональних відносин, нація, етнос, відносини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дрожжина С. Мультикультуралізм: теоретичні і практичні аспе- кти / С. Дрожжина // Політичний менеджмент. – 2008. – No 19. – С. 96–106. 2. Кармин А. Философия культуры в информационном обществе:

проблемы и перспективы / А. Кармин // Вопросы философии. – 2006. – No 2. – С. 52–61.

3. Кремень В. Україна: сучасне майбутнього, сучасне минулого / В. Кремень, В. Ткаченко // Політичний менеджмент. – 2008. – No 3. – С. 51–61.

4. Кутьева В.М. Культура межнационального общения / В. М. Кутьева, С. К. Бондырева // Педагогика. – 1991. – No 3. – С. 9–25.

5. Ломов Б. Ф. Категория общения и деятельности в психологии / Б. Ф. Ломов // Вопросы философии. – 1979. – No 8. – С. 34–47.

6. Межуев В. М. Диалог как способ межкультурного общения в современном мире / В. Межуев // Вопросы философии. – 2011. – No 9. – С. 65–73.

7. Насырова М.Б. Этнопедагогический подход в воспитании культуры межнационального общения студентов: монография / М. Б. Насырова. – Оренбург: Пресса, 2007. – 289 с.

8. Руденко Н.В. Розвиток культури міжнаціональних відносин іноземних студентів у полікультурному освітньому просторі ВНЗ / Н. В. Руденко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2013. – Вип. 31 (84). – С. 571–576.

9. Скрипка П. І. Культура міжнаціональних відносин / П. І. Скрипка. – К.: Київський славістичний університет, 2010. – 114 с.

10. Флоренский П. Наука – неотъемлемая часть культуры / П. Флоренский, В. Зинченко // Вопросы философии. – 1990. – No 1. – С. 33–50.

11. International Dictionary of Education. Vol. 7. – Oxford, 1994. – P. 3963.

© Є. В. Левченюк, 2021